Засмічення систем крапельного зрошення - чому це відбувається?

Ще одним фактором забруднення системи є суспензія, що міститься в поливній воді. Глина та мул мають розміри частинок від 1 до 5-10 мікрон, які з легкістю проходять через фільтр і без перешкод потрапляють в систему. Поки є рух води, ці частинки не становлять небезпеки, вони виходять із системи через крапельниці, не засмічуючи їх. Після того, як рух води припиняється, вода переходить в статичний стан - починається процес випадання в осад більш важких частинок. Висока температура навколишнього середовища, прямі сонячні промені, що нагрівають крапельні трубки до температури вище 60⁰С в поєднанні із залишками води роблять цей процес дуже інтенсивним. Так відбувається після кожного поливу або перемикання. Частинки мулу і глини утворюють мулистий наліт в нижній частині крапельної трубки і трубопроводів, який швидко накопичується. Коли полив запускають, частини цього осаду, з розмірами, що перевищують 300-500 мікрон, зриває потоком води і вони рухаються далі по системі, потрапляють в емітери і блокують їх.

Добрива, які вносяться, високий вміст металів і карбонатів у воді теж можуть випадати в осад і забруднювати систему. Неякісне або не до кінця розчинене добриво, без належної фільтрації перед попаданням в магістраль, збільшує ризик блокування системи. До того ж ефекту може призвести неправильне поєднання добрив, що вносяться послідовно або бакова суміш, де при реакції компонентів між собою, в трубопроводах і крапельних лініях може утворитися осад.

Таким чином, все сміття, що накопичується, необхідно регулярно видаляти з системи, забезпечуючи тим самим довгострокові комфортні умови роботи. Більшість відкладень можуть бути видалені з трубопроводу або поливних ліній сильним напором води. Забруднення скупчуються в кінцевих точках системи, якщо до цього не потрапили в крапельниці. Якщо довго не промивати систему зрошення, то кількість накопичених забруднень починає швидко збільшуватися, що призводить до частих блокувань крапельних ліній. Регулярна механічна промивка здатна гарантувати збереження системи зрошення на 75-85% на весь термін експлуатації. Промивання кислотами дозволяє додати ще 20-10% до терміну ефективної експлуатації системи зрошення і тільки 5% припадає на механічні пошкодження, які виведуть систему зрошення з експлуатації повністю.

Основним фактором при визначенні періодичності промивання є поточний стан і якість води, що подається. Він залежить від багатьох складових, включаючи пору року, стан джерела води з процесами в ньому, температуру навколишнього середовища й сонячну активність на даний період. Під час цвітіння водоростей у водоймі періодичність промивання різко зростає, так само, як і при поливі зі свердловини в літній період. Періодичність промивки крапельних ліній і трубопроводів може варіюватися від 30-40 днів, до 24-12 годин між циклами промивання.